Як колись виготовляли нитки з коноплі?

avatar
(Edited)

Ну і на завершення теми про коноплю в традиційній культурі українців, хочемо показати основну функцію цієї рослини в побуті селян, а саме як сировину для виготовлення нитки і полотна.

Весь процес виготовлення нитки з коноплі раніше мав знати кожен. Оскільки майже весь повсякденний одяг, рушники, килими, господарські торби, мішки і т.д. виготовлялись з конопляного полотна. Тому, до цих робіт залучались всі члени родини, від малого до великого.

В сьогоднішньому дописі пропонуємо вам пряму мову від інформантки 1943 р.н., яка докладно описала весь процес виготовлення конопляної нитки та полотна з нього, від засівання до готового виробу.
Мариненко Наталія Романівна, 1943 р.н. з с.Броварки, Гадяцького р-ну, Полтавської обл.:
“Кожен селянин на своєму земельному наділі висівав коноплі. Місце, де росли коноплі, називали "підмет". Ось і моя бабуся Мовчан Явдокія Яківна сіяла коноплі, а я маленька стерегла їх від горобців, які полюбляли конопляне насіння. Коли вони дозрівали то руками виривали "плоскінь" і "матірку" [так називали чоловічі і жіночі рослини].

У кого поблизу не було води, то викопували копанки і замочували там рослини до того часу, доки не перегнивало листя, мили їх, сушили, переносили на обійстя і за допомогою "терниці" (пристосування для перебивання конопель) відділяли "кістрицю" від волокна.
_.jpg
Жінки відокремлюють волокна ткацької сировини. Фото зроблене у селищі Солотвино, Закарпатської обл. у 1930-х роках ХХ століття. Автор – Vadas Ernő.
Джерело світлини

Волокно в'язали у "жмені”. Коли наставала зима, то на долівці босими ногами м'яли, щоб волокно м'яке було. Коноплі одягали на гребінь, розчісували гребінкою і пряли на прядці.
Виготовляючи нитку, нитки намотували на "стільницю", далі на "мотовило” і отримували довгі нитки "підміток", які змотували на "мотальниці" в клубочки. Потім перемотували на "цівки" (очеретяні трубочки), які використовували при тканні полотна.

З відходів - “клоччя”, пряли товсті нитки з яких ткали рядна і утеплювали ними верхній одяг. Коли нитки вже підготовлені - в хату вносили ткацький верстат. Явдоха ткала полотно, коли я спала і діти не бачили: лягали - мати тче, встають- мати тче. Все це потрібно було зробити до Великодня - винести верстат, вибілити хату. Влітку наткане за зиму полотно несли до річки Псьол, де вибілювали. Потім шили і вишивали сорочки, рушники та інші речі”.

Отакий трудомісткий процес виготовлення вишитої старовинної сорочки чи рушника.

В післявоєнний час цей процес вже відбувався в промислових масштабах у колгоспах. Вже за допомогою техніки засівали поля, косаркою косили, сушили і везли до води. І вже біля води ручною працею колгоспниці вимочували конопляні стебла. Після цього їх знову в’язали, висушували і везли на конопляні заводи де перебивали на волокно і далі готову сировину постачали на ткацькі фабрики.

_.jpg
Ручне вимочування у річці конопляних стебел. Фото зроблене на річці Шишчина, притоці Псла поблизу с.Броварки, Гадяцького р-ну, Полтавської обл. в 1952 році.
Джерело світлини



0
0
0.000
3 comments
avatar

Congratulations @ua-ethnology! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):

You received more than 4000 upvotes.
Your next target is to reach 4250 upvotes.

You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word STOP

Check out the last post from @hivebuzz:

Hive Power Up Month - Feedback from February day 8
Hive Power Up Month challenge - Feedback from February day 3
Our Hive Power delegations to the last Power Up Month challenge Winners
Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!
0
0
0.000
avatar

Хочу собі сорочечку, але вона дуже дорога на мої бюджети :|
Тим більше, не факт, що взагалі потрібний розмір є.

0
0
0.000